(конструкцію тощо)

en\ \ structural steel

en\ \ structural alloy

1. n

1) заморожування

2) холод, мороз

2. v (past froze; p.p. frozen)

1) морозити, заморожувати; сковувати (морозом) (тж перен.); побити морозом

2) замерзати; перетворюватися на лід; укриватися кригою

3):

it is freezing hard — сильно морозить

4) примерзати; змерзатися

5) мерзнути, замерзати; клякнути, заклякнути

6) перен. холонути, застигати

7) твердіти, тужавіти

8) тримати на одному рівні, заморожувати

9) ек. блокувати, забороняти продаж готової продукції

10):

to freeze the puck — спорт. затримувати шайбу у своїй зоні

11) амер. стандартизувати (конструкцію тощо)

12) тех. прихоплювати, заїдати

* * *

1) заморожування; холод, мороз

2) заморожування, утримання на одному рівні (нaпp., про ціни)

1) замерзати, перетворюватися на лід; покриватися льодом

2) заморожувати (мeд.); сковувати ( морозом), стинати ( кригою); сковувати (нaпp., про страх)

3) морозити; побити морозом; морозити, підморожувати ( про погоду)

4) примерзати; змерзатися

5) мерзнути, замерзати; холонути, клякнути

6) застигати; твердіти, затвердіти

7) завмирати на місці, не ворушитися; засидітися (на посаді, на місці); не рости, не рухатися вперед

8) остуджувати (запал, прояв почуттів)

9) заморожувати, тримати на одному рівні (нaпp., ціни); eк. забороняти використання, виробництво або продаж сировини або готової продукції; заморожувати; блокувати

10) aмep. остаточно прийняти, стандартизувати ( конструкцію)

11) тex. прихвачувати, заїдати

1) опорний, підтримуючий

2) театр., кін. допоміжний

3) тех. несучий (про конструкцію тощо)

* * *

1) підтримуючий; опорний

2) допоміжний

3) тex. несучий (про вісь, конструкцію)

4) у гpaм.; знaч.; iм. елк. кріплення монтажу

1) зміщення; переміщення; відхилення

2) зміна напрямку

3) прогин (конструкції, покриття, тощо)

4) стріла прогину (консолі крила)

5) відбивання (напр. потоку повітря)

6) розходження (рулів)

7) схилення (магнітної стрілки)

•

- aileron deflection

1. n

1) рама, рамка

2) каркас, кістяк, остов

3) тех. корпус, станина

4) конструкція; споруда, будова

5) будова, побудова; система; структура

6) будова тіла, статура, фігура, конституція

7) характер, склад

8) парник

9) ткацький верстат

10) буд. ферма; кроква

11) мор. шпангоут; елемент набору

12) мет. опока

13) система координат

14) кін. (окремий) кадр

2. v

1) складати, утворювати; створювати; виробляти

2) будувати, споруджувати; конструювати

3) вставляти в рамку, обрамовувати

4) пристосовувати

5) формулювати; виражати, висловлювати

6) вимовляти

7) розвиватися, розгортатися

8) розм. фабрикувати (обвинувачення тощо); підтасовувати факти

9) тех. складати (конструкцію), монтувати

10) телеб.у кін. установлювати в рамку

* * *

1) каркас, кістяк; остов; тex. корпус, станина; конструкція, споруда, будівля

2) статура; конституція

3) будова, структура, система; склад, характер

4) рамка, рама; тex. ферма; embroidery frame п'яльці; обрамлення (в оповіданні, романі); pl оправа для окулярів

5) рама, парник

6) = frame-up

7) ткацький верстат

8) бyд. ферма; крокви

9) мop. набір ( судна); елемент набору; шпангоут

10) станок ( кріплення)

11) метал. опока

12) кiнo ( окремий) кадр

13) система відліку, система координат ( frame of reference)

14) фрейм

1) створювати, виробляти; складати

2) будувати, споруджувати; конструю-вати

3) вставляти в раму, рамку; обрамовувати

4) пристосовувати

5) виражати в словах; формулювати; вимовляти

6) розвиватися, розгортатися

7) фабрикувати (справу, обвинувачення), підтасовувати факти

8) тex. збирати ( конструкцію)

9) кiнo, тб. встановлювати в рамку

1. n

1) виробництво; виготовлення

2) виріб, робота

3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль

4) марка; тип; сорт; вид

5) розвиток

6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток

7) склад (характеру)

8) ел. замикання

9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)

10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення

2. v (past і p.p. made)

1) робити; виготовляти, виробляти; готувати

2) складати; підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати

6) тренувати, вчити (тварин)

1) вважати, гадати

8) розм. украсти, поцупити

9) розм., груб. жити з кимсь

10) заробляти, наживати (гроші, майно)

11) укладати (угоду); домовлятися (про час, місце тощо)

12) призначати (на посаду)

13) прибирати; наводити порядок

14) виступати (з доповіддю); виголошувати (промову)

15) зчиняти (галас, скандал)

16) проходити, проїжджати (відстань)

17) досягати (якогось місця); заходити (у гавань тощо)

18) спорт. забити (м'яч)

19) примушувати, спонукати

20) складати, дорівнювати

* * *

1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт

2) виробництво, робота; виготовлення

3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток

4) конституція, статура

5) склад ( характеру)

6) eл. замикання кола

7) кapт. оголошення ( козиря е гри)

8) кapт. тасування

9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначення

1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати

2) складати, робити, підготовляти

3) створювати, творити

4) здійснювати, робити

5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)

6) вважати, думати, гадати

7) cл. вкрасти

8) cл. жити з ким-небудь

9) заробляти, наживати ( гроші)

10) знаходити, заводити ( друзів)

11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)

12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)

13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти

14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)

15) робити ( знімок); фотографувати

16) здійснювати ( поїздку)

17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)

18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)

19) cпopт. досягти ( мети)

20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)

21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)

22) мop. вказувати ( час); бити склянки

23) їсти (сніданок, обід, вечерю)

24) підніматися ( про воду)

25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]

26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь

27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особи

1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бути

2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника

3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметника

1. n

1) голова

2) розум; глузд; здібності

3) людина

4) голова, керівник; начальник; головний; старший

5) вождь; вожак; ватажок

6) верхівка, керівництво

7) керівне становище

8) верх, верхів'я

9) головка

10) колосок, волоть

11) обух (сокири)

12) наконечник (стріли)

13) військ. головка снаряда

14) насадка, ригель

15) критична точка, перелом

16) заголовок; рубрика; параграф

17) передня (головна) частина (чогось); перед

18) верхів'я, головний витік (ріки)

19) pl лицьовий бік (монети)

20) піна; вершки (на молоці)

21) качан (капусти)

22) капітель

23) plгірн. багатий концентрат

24) тех. бабка (верстата)

25) мис

26) днище (бочки)

27) шкіра на барабані

28) колодочка (ножа)

29) стадо; зграя

2. v

1) очолювати; бути (стояти) на чолі; стояти (іти) попереду

2) спрямовувати; вести

3) прямувати, тримати курс (кудись — for)

4) давати (комусь) дорогу

5) заважати, перешкоджати

6) насаджувати (припасовувати) головку (до стріли, гвіздка тощо)

7) давати назву, озаглавлювати

8) брати початок, витікати (про річку)

9) зрізати верховіття (верхівку) (рослини)

10) зав'язуватися (про капусту тощо)

11) наривати (про нарив)

12) перен. досягати найвищої точки

13) обрізати (кірку тощо)

14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою

15) відтинати голову

* * *

1) голова; головний портрет, зображення голови; життя

2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність

3) людина

4) ( pl бeз змiн) голова худоби

5) череда; зграя ( птахів)

6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)

7) cл. рот

8) роги ( оленя)

9) icт. зачіска; волосся

10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник

11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)

12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)

13) просування вперед, прогрес

14) крона ( дерева)

15) голівка; колос, волоть ( злакових)

16) витік, верхів'я ( ріки)

17) заголовок; рубрика, параграф

18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза

19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка

20) pl лицьова сторона ( монети); орел

21) піна ( на пиві); вершки ( на молоці)

22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)

23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані

24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)

25) тex. бабка ( верстата)

26) тex. рухомий штамп

27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)

28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)

29) pl; гipн. багатий концентрат; pl; xiм. головний погон, головна фракція ( при перегонці)

30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)

31) метал. ливник, додаток ( при литті)

32) гeoгp. мис ( часто у назвах)

33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня

34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster

35) верхівка; керівництво

36) провідне, керівне положення

37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)

1) верхній; передній; головний; головний, старший

2) зустрічний

3) призначений для носіння на голові; головний

1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду

2) перевершувати; бути першим

3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)

4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)

5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися

6) брати початок ( про ріку)

7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)

8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)

9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки

10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати

11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол)

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

1. n

1) задум; намір, план

2) часто pl злий замір (умисел)

3) рел. боже провидіння

4) мета

5) творчий задум, проект

6) креслення, ескіз, конструкція

7) малюнок, візерунок

8) дизайн; композиція

9) твір мистецтва

2. v

1) задумувати, замишляти; мати намір, планувати

2) призначати

3) складати план (схему), проектувати; конструювати

4) креслити; займатися проектуванням; бути конструктором (дизайнером)

5) створювати малюнок (візерунок, фасон тощо)

6) виконувати

7) збиратися поїхати (кудись)

8) називати, зазначати

* * *

1) задум; план; часто pl (лихий) намір; peл. боже провидіння, божественний промисл

2) мета, намір

3) ( творчий) задум; план, проект; планування; обч. проектування; конструювання

4) креслення, ескіз; конструкція; проект; розрахунок; малюнок, візерунок; модель (нaпp., автомобіля); композиція; мистецтво композиції

5) дизайн; зовнішній вигляд, виконання

6) твір мистецтва

1) задумувати; мати намір; планувати

2) призначати, відводити (для кого-небудь, чого-небудь)

3) складати план, схему; планувати, проектувати, конструювати; виношувати задум; задумати

4) креслити; накреслювати схему; займатися проектуванням, проектувати; бути проектувальником, конструктором; створювати візерунок, малюнок, фасон

5) створювати, виконувати (модель, картину)

6) збиратися поїхати

1. n

1) місце з'єднання; сполучення; стик

2) анат. суглоб, зчленування

3) частина розрубаної туші; нога; лопатка

4) амер., розм. таємний шинок; кубло

5) розм. джойнт, сигарета з маріхуаною

6) будинок; місце; приміщення

7) тех. з'єднання

8) стик, шов, паз

9) прифугування

10) шарнір

11) вузол (конструкції тощо); замок (для канатів)

12) друк. пружок (оправи)

13) геол. тріщина; контакт; спай

2. adj

з'єднаний, об'єднаний; спільний, сумісний; єдиний

3. v

1) з'єднувати, сполучати; зчленовувати; зв'язувати; згуртовувати

2) тех. з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти, припасовувати; прифуговувати

3) розчленовувати, розтинати

4) буд. розшивати шви

* * *

1) місце з'єднання; з'єднання; стик

2) aнaт. суглоб, зчленування

3) частина розрубаної туші; окіст, нога, лопатка.

4) aмep. прост. заклад ( про шинок)

5) cл. сигарета з марихуаною

6) aмep.; cл. пістолет; шприц ( для введення наркотику)

7) пoлiгp. рубчик, біговник ( палітурки)

8) бoт. вузол

9) гeoл. тріщина; окремість; лінія кліважу; контакт; спай

10) тex. з'єднання; стик, шов, скрутень; паз; прифугування; шарнір; вузол (ферми, конструкції е т. п.); замок ( для канатів); eл. рознімання

1) з'єднаний, об'єднаний, спільний, загальний, зведений; єдиний

2) спільний

3) юp. солідарний

4) aнaт. суглобний

1) з'єднувати, зчленовувати, зв'язувати; тex. зчленовувати, з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти; прифуговувати; з'єднуватися впритул, прилягати

2) рознімати, розчленовувати; бyд. розшивати шви ( цегельної кладки)

1) тех. модуль

2) одиниця виміру

3) модульний відсік; автономний відсік (космічного корабля тощо)

* * *

1) cпeц. модуль; елемент конструкції; одиниця виміру

2) тex. модуль зубчастого зачеплення

1) модульний відсік, автономний відсік ( ракети або космічного корабля)

2) стандартний змінний елемент ( конструкції)

1) авіаційна конструкція

2) конструкція ЛА

3) корпус (ракети, повітряного судна тощо)

4) планер (повітряного судна), усе ПС за винятком силової установки

•

- actively cooling airframe

1. n

1) тех. петля, вузол; перекручення, загин, перегин, згин

2) заскок; звихнення; дивацтво, чудацтво; примха

3) гірн. відхилення жили

4) розм. новацтво, удосконалення

5) судома, судорога

6) pl розм. дефекти, неполадки (у механізмі тощо)

7) приступ кашлю (сміху)

2. v

1) утворювати петлю

2) перекручувати (ся); загинати (ся); скручувати (ся)

3) чудити, дуріти; дивачити

4) задихатися (від кашлю тощо)

* * *

1) тex. петля, вузол; загин, перегин ( дроту або кабелю); перекручування

2) кучерявість ( волосся); завиток, завитки ( волосся)

3) заскок, вивих; виверт, примха, чудність, дивність; cл. збоченість

4) нововведення, удосконалення

5) pl неполадки, дефекти (у конструкції, механізмі)

6) мeд. розтягнення м'язів; кривошия

7) гipн. відхилення жили

1) утворювати петлю

2) загинати, скручувати, закручувати, перекручувати; загинатися, вигинатися, скручуватися, кучерявитися ( про волосся)

3) дуріти, чудити

en\ \ mixing

символ Y

en\ \ yttrium

1. n розм.

1) квінтесенція (чогось)

2) фізична привабливість (чарівність); ідеал

3) важна персона

4) знев. нікчема (про людину)

5) той, хто водить (у грі)

2. pron

1) pers. (непрямий відмінок) він, вона, воно

2) demonstr. це

3) як підмет у безособовому реченні

4) у пасивних зворотах

5) як додаток утворює з дієсловами ідіоми

6) як формальний член речення замість підмета, додатка тощо

* * *

1) фізична чарівність, "ізюминка"

2) квінтесенція ( чого-небудь)

3) важлива особа

4) той, хто водить у дитячих іграх

1) він, вона, воно, його, йому, ним, її, їй, нею (про предмети, тварин, іноді про дітей); він, вона, йому, їй ( про людей); коли стать не має значення

2) позначає: групу осіб або предметів; абстрактне поняття

3) вкaз.; зaйм. це

4) викор. для посилення (у конструкціях з дiєcл. to be); життя, справи

1. n

1) бот. стручок

2) лушпиння, шкірка, шкурка

3) верша

4) ав. підвісний контейнер, підвіска

5) відокремлюваний вантажний відсік (літака)

6) ав. гондола двигуна

1) груб. черево

8) кокон (шовкопряда)

9) зграйка (птахів)

10) табунець (китів, моржів)

2. v

1) покриватися стручками

2) лущити (горох)

3) збиратися зграями (про птахів)

4) скупчуватися табунами (про китів тощо)

* * *

1) стручок, біб; лопатка (гороху, квасолі е ін. бобових); коробочка ( льону); лушпайка, лузга, лушпиння, шкірка

2) кокон ( шовковика); захисна оболонка яєць ( комах), ікри ( риб)

3) тex. захисна конструкція; відокремлюваний вантажний відсік ( транспортного літака або космічного корабля); aв. гондола ( двигуна)

4) жapг. черево

5) мop. обтічник

6) гeoл. подовжена рудна лінза, сочевицеподібний поклад

7) захисний кожух ( ядерного реактора)

1) давати стручки; покриватися стручками

2) лущити ( горох)

n тех.

розбирання (конструкції тощо)

* * *

n; тех.

1. n

1) варіант (тексту)

2) варіант; переказ, переробка

3) версія; інтерпретація; розповідь

4) тех. видозмінена конструкція, модифікація

5) мед. закрут

2. v

перекладати

* * *

1) варіант тексту ( переклад або оригінал); the French version of Shakespeare Шекспір у французькому перекладі; the orіgіnal version оригінал, оригінальний текст; revіsed version нова редакція, перероблений варіант ( тексту)

2) варіант; перекладання, переробка; sіlent version німий варіант ( фільму); screen version екранізація

3) версія; інтерпретація; розповідь (про що-н.); accordіng to hіs version з його слів; an іdealіzed version of smb.’s lіfe ідеалізована біографія; hіs version agreed wіth ours його версія /його інтерпретація/ збігалася з нашою

4) військ., тех. варіант, модифікація, тип, вид; іmproved version удосконалений варіант; combat /operatіonal/ version бойовий варіант

5) муз. аранжування

6) мед. поворот ( плоду в матці); загин ( органа)